Ярій, душе! Ярій, а не ридай,
У білій стужі сонце України.
А ти шукай червону тінь калини,
На чорних водах тінь її шукай,
Де жменька нас...
Василь Стус - легендарна постать, якій вдавалося реалізувати свій талант за обставин, де інші "гаснуть", посилаючись на умови. Великий поет, який піднявся над малим часом. Це була людина найбільших чеснот, життєве кредо якої було: "Караюсь, мучусь, але не каюсь". Людина, яка говорила правду.
Може й правильно роблять колишні політичні в'язні: не подають руки тим, хто не зазнав такої ж долі. Багато їх було за ґратами, а світ заговорив про Василя. Чому? Бо він вище за інших підніс свою нескореність владі, що полювала на таланти. Справжній поет - це бунт душі. Таланти - наші духовні атланти.
І в пам'ять про нього учні 6-А класу з класним керівником Вовк Наталією Романівною запалити свічу пам'яті. Учні 5-11 класів уважно слухали про життєвий шлях Василя Стуса, його вірші і пісні покладені на його поезію, переглянули уривки документального фільму.
Немає коментарів:
Дописати коментар